Вже тиждень не вщухає скандал навколо глави Київського апеляційного суду Антона Чернушенка. Однак справжньою причиною конфлікту може виявитися зовсім не службова недбалість судді, який служив при всіх владах, а конфлікт навколо підприємства «Нафтогазвидобування».
Зараз цей актив належить Рінату Ахметову. Але ще на початку 2000-х ним володів нинішній президент Петро Порошенко.
Саме готове рішення по «Нафтогазвидобування» було в руках судді, коли до нього прийшли з обшуком. І про тиск на себе у цій справі з боку АП поскаржився Чернушенко.
В АП звинувачення заперечують, але війну за підприємство це ніяк не скасовує.
Треба відзначити, що адвокати, які мали справу з суддею, офф-рекордз відгукуються про нього вкрай негативно, вказуючи не лише на неохайність у прийнятті рішень, а й обслуговування інтересів сильних світу цього.
У той же час сам суддя заявив, що проведений обшук є лише способом тиску на нього Адміністрації президента.
Саме апеляція по «Нафтогазвидобування» повинна була розглядатися в той день, коли почався обшук.
Те, що судові розгляди навколо газодобувної компанії, найімовірніше, і стали причиною «маски-шоу» в суді, підтверджується і відеозаписом обшуку, опублікованому прес-службою Генпрокуратури.
На ній видно, що співробітники силових структур намагалися забрати з рук судді проект рішення, написаний ще до розгляду питання. У той же час Чернушенко категорично відмовлявся віддати їм цей папір.
Як свідчить стоп-кадр відео, в руках у Чернушенко був проект рішення по апеляції «Нафтогазвидобування» на арешт майна і банківських рахунків.
З кінця березня 2015 триває конфлікт навколо найбільшої приватної газодобувної компанії України «Нафтогазвидобування». Зараз її контролює ДТЕК Ріната Ахметова.
Генеральна прокуратура через Печерський суд Києва вже кілька разів ініціювала арешт майна і рахунків компанії. Приводом послужило кримінальна справа за фактом вбивства колишнього директора «Нафтогазвидобування» Олега Семінського, який пропав ще на початку 2012 року.
Компанія тричі знімала арешт зі свого майна через Апеляційний суд Києва. Однак зараз майно та рахунки «Нафтогазвидобування» знаходяться під двома арештами одночасно. Перше таке рішення було винесено Печерським судом 2 червня, друге -11 червня.
При цьому один арешт накладено в рамках справи Семінського, а другий — в рамках справи про ухилення від сплати податків.
Цей скандал — далеко не перший в «біографії» найбільшої приватної газодобувної компанії країни.
Варто відзначити, що «Нафтогазвидобування» — дуже серйозний актив. Ця компанія розробляє ліцензійні ділянки на двох родовищах у Полтавській області — Семиренківському і Мачухському.
Доведені запаси природного газу там, за інформацією сайту ДТЕК, становлять 20 мільярдів кубометрів. Станом на травень 2014-го, «Нафтогазвидобування» експлуатує 11 свердловин.
Згідно зі звітом компанії за 2014 рік, нею було видобуто 752 млн. кубометрів газу. У грошовому вимірі в 2014 році компанією було реалізовано продукції (газ і газовий конденсат) на 3 мільярди 405 мільйонів гривень.
«Нафтогазвидобування» була створена ще в 1999 році Миколою Рудьковським і Петром Порошенком, які в той час разом входили в СДПУ (о) Віктора Медведчука.
Спочатку компанія називалася «Укрнафтогазтехнологіі», її акціонерами виступали з одного боку державні, а з іншого — приватні компанії. Державні акціонери забезпечували доступ до родовищ, а приватні — інвестиції в їх розробку. Проте надалі залишилися тільки приватні акціонери.
Після переходу Порошенко в команду Віктора Ющенка, а значить, і в опозицію до Медведчука, його частка в компанії дісталася іншому «есдеку» — Нестору Шуфричу.
Як писали «Наші гроші» з посиланням на Forbes-Україна, після того, як в 2005 році Порошенко очолив Раду національної безпеки і оборони, прокуратура відкрила справу проти топ-менеджерів «Нафтогазвидобування», а юристи Порошенко звернулися до суду з вимогою позбавити компанію ліцензії .
Однак легітимність ліцензії підтвердив Кабмін Юлії Тимошенко. А потім Віктор Ющенко відправив у відставку і Порошенко, і Тимошенко.
Після цього почалися конфлікти між акціонерами «Нафтогазвидобування» Шуфричем і Рудьковським. Перший з них стався в 2007 році, після перебування Рудьковського в СІЗО за звинуваченням у розтраті державних коштів. Справа дійшла навіть до бійки між акціонерами.
Але компанією вони володіли удвох аж до лютого 2012 року, поки не пропав багаторічний керівник підприємства Олег Семінський.
В один із зимових вечорів Семінський виїхав зі столичного офісу «Нафтогазвидобування» на вулиці Костянтинівській, після чого його більше ніхто ніколи не бачив.
Кажуть, що при ньому були документи для підготовки компанії до продажу. При цьому нібито Семінський був ближче до Шуфрича, який хотів зменшити вплив Рудьковського на «Нафтогазвидобування».
Після зникнення директора ситуація загострилася, і Рудьковський пішов в атаку через суди. Партнери почали відкрито воювати за контроль над компанією.
Після цього Шуфрич звернувся за підтримкою до донецького бізнесмена Руслана Циплакова, хорошого друга Віктора Януковича-молодшого.
Один із співвласників НГД розповідав INSIDERу, що допомога Циплакова обійшлася Шуфричу приблизно в 3% акцій «Нафтогазвидобування». Ще 5% акцій, за словами співрозмовника, Шуфрич віддав Віктору Медведчуку. Рудьковський ж звернувся за допомогою до Ріната Ахметова.
Конфлікт закінчився через рік після зникнення Семінського — в лютому 2013 року. Ахметов купив спочатку у Рудьковського, а потім і у Шуфрича по 25% акцій «Нафтогазвидобування», заплативши кожному по $ 125 млн.
У квітні 2013-го ДТЕК Ахметова призначила керівником підприємства свого менеджера Ігоря Щурова.
Станом на червень 2015 року, за даними SMIDA, 36.6% акцій належить компанії DTEK OIL & GAS BV, 24.9 — FOLOUX CONSULTING LIMITED (зберігач паперів — Перший український міжнародний банк Ахметова), 16.7% — Wolford Holdings Limited, 16.6% — Vediston Management Limited.
Судячи з даних зберігача цінних паперів та повідомленнями АМКУ, зараз частка Ахметова в «Нафтогазвидобування» становить близько 70%. І контроль над компанією здійснює менеджмент Ріната Леонідовича.
Навесні 2015 року пропажа Семінського знову послужила приводом для конфлікту навколо компанії.
У Генпрокуратурі розслідується справа за фактом вбивства колишнього директора «Нафтогазвидобування». У рамках цієї справи слідчі систематично ініціюють арешт майна компанії.
Цікаво, що ще недавно Семінський фігурував на сайті МВС як зниклий безвісти. Але зараз інформація про нього видалена зі сторінок міністерства.
29 травня, після чергового арешту майна, прес-служба ДТЕК заявила, що Семінський знаходиться в Києві. Нібито 28 травня він вийшов на зв’язок з членом наглядової ради «Нафтогазвидобування» В’ячеславом Черепанем. Відзначимо, що останнього пов’язують з Нестором Шуфричем.
«Під час особистої зустрічі колишній голова правління компанії заявив, що не має матеріальних чи інших претензій до ЗАТ «Нафтогазвидобування». Ця обставина була зафіксована в його заяві на адресу Печерського районного суду Києва, Апеляційного суду Києва, а також Генеральної прокуратури України», — говорилося в прес-релізі.
У ДТЕК також заявили, що протягом останніх днів Семінський давав відповідні свідчення в Генеральній прокуратурі.
«Я заявляю, що немає підстав для арешту рухомого та нерухомого майна, рахунків, коштів, продукції (вуглеводнів), які здобуті або видобуваються Товариством на свердловинах Семиренківському і Мачухівскому родовищ Полтавської області, і заборони використання та відчуження зазначеного майна, коштів та продукції (вуглеводнів) товариства», — процитувала прес-служба заяву Семінського.
Правда, ніяких інших доказів наявності Семінського в живих, його фотографій або відеозаписів надано не було.
У прес-службі ДТЕК на запит INSIDER уточнили, що компанія «не має інформації про місцезнаходження Семінського в 2012-2015 роках і обставини його появи».
«Кримінальне провадження за фактом вбивства Семінського є лише приводом для незаконного тиску на компанію», — заявили в прес-службі.
У холдингу Ахметова вважають, що «розслідувана подія ніяк не відноситься до господарської діяльності «Нафтогазвидобування».
«Компанія до теперішнього часу не має ніякого статусу в кримінальному провадженні … Крім арештів, ніяких процесуальних дій стосовно компанії не здійснюється», — стверджують в ДТЕК.
«По-друге, апеляційний суд прийняв вже 3 рішення, якими підтвердив неправомірність обмеження діяльності «Нафтогазвидобування». Але, користуючись недосконалістю законодавства, слідчі кожен раз подавали нові аналогічні клопотання про арешти, які Печерський райсуд зразу задовольняв», — заявили в прес службі.
Надалі, за інформацією ДТЕК, Генпрокуратура знайшла інший привід для накладення арештів, реанімувавши кримінальне провадження за ухилення від сплати податків, зареєстроване ще 8 лютого 2013.
«В рамках цього провадження розглядалася законність ряду угод в 2010-2012 рр. Проте в 2013-2014 рр. компанія підтвердила в судовому порядку, що при їх укладанні не було допущено жодних порушень. Яких-небудь прострочених податкових зобов’язань компанії перед державою не має», — підкреслили в прес-службі.
На питання, чи пов’язані обшуки в Апеляційному суді з розглядом скарги «Нафтогазвидобування» на арешт майна, в ДТЕК заявили:
«Розгляд апеляційної скарги не відбувся через те, що будівлю суду було заблоковано. Чи пов’язані ці події — компанії не відомо. Однак компанія не виключає, що Генпрокуратура продовжує шукати формальні приводи для перешкоджання законній господарській діяльності компанії».
«По суті винесених рішень, суд і прокуратура заборонили «Нафтогазвидобування» вести господарську діяльність, пов’язану з видобутком газу, що є незаконним. Компанії заборонили продавати видобутий газ, тим самим блокується можливість отримання виручки і, як наслідок, блокується виплата заробітних плат, податків, оплата послуг підрядних організацій», — підкреслили в ДТЕК.
«Накладення численних арештів унеможливлює своєчасну сплату податків. Якщо блокування діяльності продовжуватиметься і далі, у компанії неминуче виникнуть прострочені зобов’язання. Не виключено, що за цим підуть спроби визнання компанії неплатоспроможною та стягнення її майна на користь держави», — заявили в прес службі.
Наполегливі арешти майна «Нафтогазвидобування», акціонером якої колись був Порошенко, дійсно виглядають дивно.
Як відомо, ГПУ зараз безпосередньо відноситься до «президентської вертикалі». Участь співробітників СБУ в обшуках в Апеляційному суді збіглося зі скандальною заміною керівництва Служби на повністю лояльне президенту Порошенко.
Не менш дивно виглядають і листи зниклого Семінського, які використовуються в якості підстав для зняття арештів з «Нафтогазвидобування». Більше того, оскарження цих арештів автоматична система розподілу справ дивним чином весь час направляла до одного й того ж судді Чернушенко.
Як говорилося вище, саме втручання в роботу цієї системи послужило приводом для обшуків в суді, саме в руках у судді Чернушенко був зафіксований написаний до розгляду проект рішення за скаргою «Нафтогазвидобування» і саме суддя Чернушенко відкрито поскаржився на тиск Адміністрації Порошенко в цьому питанні.
Справа «Нафтогазвидобування» знаходиться під чуйним контролем Петра Порошенка.
«Якийсь час тому відбулася розмова Порошенка з Ахметовим. Він зажадав повернути йому частку в «Нафтогазвидобуванні». Ахметов сказав, що частку у Порошенка відбирали Шуфрич з Рудьковським, а він компанію купив за гроші. Ця відповідь Порошенко не влаштувала, і почалися арешти майна. А у Ахметова завжди були добрі стосунки з київською апеляцією, і там все знімається», — розповів співрозмовник INSIDER.
Заступник глави АП Філатов всі звинувачення Чернушенко назвав маячнею.
«Бред. Я не знаю, наскільки цей суддя релігійна людина, щоб присягатися на Біблії. Але якби були факти тиску на суд з приводу «Нафтогазвидобування» або іншого підприємства, то суддя повинен негайно повідомити в правоохоронні органи», — сказав Філатов.
Як розповіло джерело INSIDER в Адміністрації президента, після обшуку суддя Чернушенко дзвонив Філатову і пропонував вирішити конфлікт мирно.
«Він запропонував Філатову грошей і сказав, що готовий прийняти будь-яке потрібне АП рішення, і якщо потрібно — сам піде у відставку», — розповів співрозмовник.
Близький друг президента, депутат Ігор Кононенко версію про інтерес президента до «Нафтогазвидобування» назвав надуманою. «Хоча сама історія зміни власності у компанії дуже темна, і журналісти могли б цим зайнятися. А що стосується звинувачень судді Чернушенко, то думаю, що він трохи затримався в координатах 2010-2013 років. І тому проблему слід шукати не в АП, а от в таких суддях, яких, на жаль, ще багато залишилося працювати «, — сказав депутат.
Однак заперечення з боку представників президента не означає того, що нинішня влада не намагається посунути Ахметова з ринку.
Газодобувний бізнес — не єдина проблема Ахметова з ГПУ. Це відомство також ініціювало судовий процес щодо скасування приватизації 25% компанії «Дніпроенерго», які придбав ДТЕК.
В рамках оголошеного владою курсу на «деолігархізацію» почнеться атака з боку президента на Ахметова.
«ДТЕК — монополіст на ринку теплової генерації, тому Антимонопольний комітет змусить його продати частину активів. Насамперед «Західенерго» і «Київенерго». Це нормальна практика — потрібно демонополізувати економіку і створювати ринок», — розповідав співрозмовник в оточенні Порошенка.
Процес «видавлювання» Ахметова було видно також в кадрових рокіровках в енергетичному секторі — людей бізнесмена почали прибирати з ключових посад в державних компаніях. Однак займати їх почали люди іншого бізнесмена — Костянтина Григоришина — близького до президента.
На цьому тлі «деолігархізація» стає більше схожа на банальну олігархічну війну, в якій бере участь і президент.
