ПОДЕЛИТЬСЯ

Колишній глава Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко, який втік з України після того, як проти нього порушили кримінальну справу, виявився старшим офіцером російського ФСБ.

«Як стверджують наші російські джерела, пан Чернушенко після закінчення Одеського державного університету в 1977 році здійснив просто запаморочливу кар’єру в КДБ СРСР. У 1980 році він був завербований «органами» і став офіцером запасу КДБ. Можливо, завдяки саме цьому в тому ж 80-му році суддю з трирічним стажем роботи призначають заступником голови Одеського обласного суду. На цій посаді він працює аж до 2001 року. Тим часом він росте на службі в КДБ. Згідно з наказом голови КДБ СРСР № 553 від 29.12.1983 року, йому присвоюють звання «старший лейтенант», а вже 31.12.1988 року наказом № 0792 йому присвоєно звання «капітан». З розпадом Союзу КДБ передає Антона Чернушенка на зв’язок ФСБ, стверджують наші джерела», — йдеться в повідомленні групи «Інформаційне опір».

У ІВ стверджують, що Чернушенко повернувся в пункт постійної дислокації ФСБ для подальшого проходження служби.

«У тренді нинішньої російсько-української «дружби», нескладно здогадатися, якими вони будуть. Так само як і не варто ворожити на кавовій гущі, видадуть втікача чи ні українському правосуддю», — додали в ІС.

«Я не збираюся покидати територію України. Які б я муки не терпів, я знаходитимуся в Україні постійно», — 23 червня Чернушенко заявив на прес-конференції.

Також він вважає, що йому буде складно переконати депутатів парламенту у своїй невинуватості. «Далеко не завжди вони прислуховуються до тих думок, що висловлюють судді», — сказав Чернушенко.

Окрім того, Чернушенко просить про зустріч з президентом України Петром Порошенком, щоб пояснити йому свою позицію.

«До президента я не звертався. Але вчора телефонував першому помічнику президента і просив його записати мене на прийом до президента. Він мене вислухав і сказав, що очікуйте результату. Але я ще не отримав ніякої відповіді», — повідомив Чернушенко.

«Мене викликали неодноразово в адміністрацію президента і давали конкретні вказівки щодо прийняття рішень. Такі виклики здійснював Філатов», — повідомив він.

Чернушенко зазначив, що, зокрема, від нього Філатов вимагав прийняти рішення про арешт майна «Укргазвидобування».

Він підкреслив, що законних підстав для накладення арешту на майно «Укргазвидобування» не існує.

За словами голови суду, цю справу «Укргазвидобування» вже вилучено з виробництва Апеляційного суду.

Чернушенко повідомив, що зустрічався з главою Ради суддів, яка повідомила, що ситуація навколо Апеляційного суду Києва буде розглянута на засіданні ради 25 червня.

Також він повідомив, що колектив Апеляційного суду у зв’язку з тиском на суд звернувся до президента Петра Порошенка.

Чернушенко також заявив про незаконне вилучення у його помічниці гербової печатки суду. Він уточнив, що відсутність печатки призводила до паралічу роботи Апеляційного суду, і слідчий її повернув тільки у вівторок.

Голова Апеляційного суду заперечує, що відмовлявся покидати будівлю суду протягом трьох днів.

Чернушенко заявив, що його кабінет цілодобово охоронявся, крім того, в туалет він ходив також у супроводі.

22 червня тимчасово виконуючий обов’язки голови Служби безпеки України (СБУ) Василь Грицак повідомив на брифінгу в Києві, що наявні у правоохоронних органів матеріали дозволяють говорити про причетність голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка до серйозних злочинів.

«Ті матеріали, які у нас є, дають підстави обґрунтовано підозрювати людини, яку ви бачили сьогодні в якості головного героя, в причетності до серйозних злочинів», — сказав Грицак.

За його словами, в обшуку в Апеляційному суді Києва брали участь понад 40 співробітників СБУ.

Слідчі дії проводяться і зараз. Обшук завершений лише в офісі

Грицак розповів, що правоохоронці з’ясували, що Апеляційний суд Києва не був підключений до системи автоматичного розподілу справ.

«Є така система «Д-3», яку адмініструє державне підприємство «Інформаційні судові системи», і всі суди України використовують цей інформаційний продукт, і чомусь тільки для Апеляційного суду Києва компанією Softline була розроблена своя система», — повідомив він.

За словами Грицака, кілька представників цієї компанії були працевлаштовані в Апеляційному суді Києва.

«У нас достатньо доказів, відновлений цілий ряд смс-листування, є свідчення і свідчення безпосередніх учасників», — заявив він.

Генеральний прокурор України Віктор Шокін на брифінгу повідомив, що під час обшуку 19 червня в Апеляційному суді Києва у голови суду було вилучено готівкові кошти, передають Патріоти України. Шокін готує звернення до Ради про зняття суддівської недоторканості. chernushenko “Пан Чернушенко ховав 6 тисяч доларів в мантію.

Гроші вилучені у глави апеляційного суду
Гроші вилучені у глави апеляційного суду

Під час обшуку голова Апеляційного суду вчинив спробу приховати документи та готівкові кошти”, – повідомив очілник ГПУ на спільній прес-конференції з виконуючим обов’язки голови СБУ Василем Грицаком. До речі, обшуки в Апеляційному суді Києва проводила Служба безпеки України за дорученням ГПУ. Шокін не тільки розповів, але і показав, як голова Апеляційного суду сховав гроші.

Генеральний прокурор пообіцяв внести до Верховної Ради подання про позбавлення Чернушекно суддівської недоторканності.

“Завтра я внесу подання до ВР з метою зняття суддівської недоторканності з Чернушенка, його затримання та арешту”,- заявив Шокін. У Чернушенка вилучено $6,5 тис., приблизно 30 тисяч гривень, ключі від 5 машин, зареєстрованих на його родичів, картки на 14 тон пального. Генпрокурор наголосив, що голова Апеляційного суду відмовляється давати свідчення щодо походження вилучених у нього коштів та цінностей.

Пізніше Голова Апеляційного суду Києва Антон Чернишенко каже, що всі вилучені в нього кошти і речі належать йому по праву і ніякого відношення до корупції не мають, повідомляє «Укрінформ».

«Я стверджую, що справа проти мене є замовною», — сказав Чернишенко, зазначивши, що на вилучені два пістолети у нього є документи. Один з них судді нібито 10 років тому вручив, як службову зброю, Верховний Суд, а інший — нагородний пістолет від голови СБУ.

25 тис. грн він нібито мав при собі, бо збирався сходити в магазин, щоб купити додому продукти, а $ 6,5 тис. — на послуги стоматологів. «Я збирався після розгляду справи, яка була єдина на 9:30, поїхати до стоматолога і, не знаючи, скільки буде коштувати 5 імплантатів, я взяв даний запас коштів», — сказав суддя.

Талони на бензин судді «колись подарував друг», який виїжджав за кордон. Частину він нібито використовував, а частину залишив, «оскільки там гарний малюнок» і йому «не хотілося їх просто викидати».

Автомобілі, за твердженням Чернишенко, всі задекларовані і належать членам його сім’ї. «Вони їх навіть не описували. Вони по справі не проходять взагалі Я їжджу лише на одному автомобілі — Mercedes E з одеськими номерами… Всі ці автомобілі задекларовані. Не подумайте, що вони якісь ліві і що ніхто про них не знає», — додав голова Апеляційного суду Києва.

Про походження СМС Чернишенко, за його словами, нічого не знає. Суддя поскаржився, що кілька днів не міг вийти зі свого кабінету, тому що, «не отримавши протокол, був позбавлений можливості».

Також Антон Чернушенко заявив, що слідча група припустилася грубих порушень у ході обшуку його кабінету.

3 липня прес-служба Генпрокуратури повідомила про затримання автор скандальних СМС, які отримував глава Апеляційного суду Києва, в яких йому давалися вказівки про прийняття судових рішень.

Затриманим виявився син скандального судді — Дмитро Чернушенко.

«Слідчими Генеральної прокуратури України спільно з працівниками СБУ 2 липня 2015 в порядку ст. 208 КПК України затриманий автор СМС-повідомлень, який є сином голови Апеляційного суду Києва Чернушенка. У зазначених СМС-повідомленнях містилися вказівки про прийняття рішень у судових справах, розглянутих Апеляційним судом Києва, які отримував суддя Апеляційного суду Києва Чернушенка», — йдеться в повідомленні.

У прокуратурі встановили, що з січня 2013 по червень 2015 Дмитро Чернушенко, зі свого мобільного посилав повідомлення батькові, в яких давав йому вказівки про прийняття рішень у справах, які знаходяться на розгляді в суді.

«Надалі А. Чернушенко здійснював втручання в автоматизовану систему документообігу суду» АСЕД Апеляція «з метою штучного розподілу справ і визначення себе головуючим чи суддею у складі колегії, яка розглядає зазначену справу, щоб мати можливість ухвалювати завідомо неправосудні рішення (ухвали)», — пояснили в ГПУ.

Йому оголошено підозру у скоєнні кримінальних злочинів, після чого будуть готуватися документи для звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу.

Голова столичного апеляційного суду переконаний, що всі, з ним відбувається «через справу, яка стосується арешту майна підприємства «Нафтогазвидобування». Тому що хотіли, щоб було накладено арешт на облігації, на свердловину в Полтавській області, на результати видобутку та на рахунки підприємств», — додав Чернишенко.

ГПУ підготувала клопотання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів про відсторонення від посади судді «одного з керівників Апеляційного суду», а також подання в Раду на дачу дозволів про його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт.

Обшук спільними зусиллями СБУ та ГПУ в Апеляційному суді триває другу добу. Чернушенко постійно знаходиться в будівлі суду. Він там ночує і харчується на робочому місці, а також дивіться в онлайні прес-конференцію з приводу обшуку.

В ГПУ продемонстрували відео, де суддя намагався приховати від слідчих підготовлену ним ухвалу. Крім того, на відео обшуку в голови Апеляційного суду видно, що Чернушенко приховував у мантії гроші від слідчих.

Починаючи з п’ятниці, 19 червня, в Апеляційному суді Києва був заблокований кабінет голови суду Антона Чернушенка. Група людей в масках і з шевронами СБУ заблокували будівлю Апеляційного суду столиці заявивши про проведення слідчих дій. Рідні Чернушенко заявили, що втратили з ним зв’язок. Керівника апарату АС Олега Радченко силовики вивели з будівлі і відвезли.