Майже ніхто з журналістів не згадує про те, що по Україні вільно розгулюють пособники Януковича, які завдали Україні шкоди чи не більшої, ніж президент-зек. Мова про скандально відомий суддівський тандем Віктора Татькова і Артура Ємельянова. Для багатьох українських бізнесменів ці імена стали синонімами суддівського свавілля. Причому не тільки епохи Януковича, але, на жаль, і нинішніх часів. Головним «досягненням» тандему Татьков-Ємельянов є система розподілу справ між суддями Вищого господарського суду України. Вони створили її, коли Татьков очолював ВГСУ, а Ємельянов був його заступником. Керував системою Ємельянов.
Тому або іншому судді пропонували справу і розповідали, як цю справа слід вирішити. Якщо суддя не хотів бруднитися, розгляд призначали на день його відпустки, і справа, через автоматичний розподіл, потрапляло до іншого. Деякі справи, таким чином, проходили іноді через 5-8 суддів, однак, у підсумку, розуміючий суддя завжди знаходився.
Описана схема використовувалася, щоб узаконити рейдерські захоплення, які здійснювала ОПУ Татькова-Ємельянова. Втім, були у них і «клієнти» з боку. Олігархи, депутати та бізнесмени рангом подрібніше, які хотіли гарантовано віджати чужий бізнес. Вартість судового рішення за системою Татькова-Ємельянова коливалася від 500 тис. до 10 млн. доларів. Все залежало від рівня свавілля і розміру спірного майна або капіталу. З часом, завдяки «організаторській роботі» тандему, у вищому господарському суді України утворилася ціла плеяда суддів-мільйонерів.
Причому більшість з них досі залишаються на своїх місцях. Оголошена новою владою люстрація суддів майже не торкнулася. Єдине, на що спромоглися «люстратори» — це звільнити Татькова з поста глави ВГСУ. При цьому і Татьков, і Ємельянов залишилися суддями.
Про те, наскільки успішно йде їх рейдерське бізнес, свідчить цілий ряд неправомірних судових рішень. Приміром, у травні цього року, Віктор Татьков виніс постанову по справі № 910/19289/14. Перевіряюча суддівська комісія встановила, що «суддя Татьков В.І., як колишній керівник Вищого господарського суду України, продовжує впливати на суддів своєї вотчини — Господарського суду Донецької області».
Члени комісії визнали, що судді цього суду розглядають справи таким чином, щоб полегшити роботу Олексію Жмайло — державному ліквідатору збанкротілих. Жмайло — це один з членів банди Татькова-Ємельянова, який банкрує захоплювані підприємства, щоб їх можна було викупити за копійки і на нібито законних підставах. Визнати-то визнали, а от далі справа не пішла.
Можливо тому, що діяльність суддів-розбійників прикриває надійний «дах» у Вищій раді юстиції. Це один з партнерів Ємельянова — Павло Гречковський. Журналісти програми «Схеми» на Радіо Свобода вивчили діяльність Гречковського і його зв’язок з Ємельяновим і виявили чимало цікавих фактів.
Ще при голові Леоніді Черновецькому Гречковський (він тоді був депутатом Київради) разом з Ємельяновим отримав 7,5 гектарів заповідних лісів на Жуковому острові під Києвом. Ця ділянка на 10 років орендувала якась фірма «Сесіль», заявлена, як оздоровча організація. До Майдану, крім політики, Гречковський вів адвокатську діяльність і був співвласником компанії «Сесіль».
Навіть при Януковичі прокуратура порахувала виведення земель із заповідного фонду порушенням. Прокурори вели з власниками «Сесіль» затяжну судову війну. Однак фірма завжди виходила з судів переможцем. І не дивно, враховуючи, що один з її власників очолював у той час Київський господарський суд. Це, природно, був Артур Ємельянов.
Чому після революції гідності Гречковського призначили у Вищу раду юстиції? Тому що Татькову і Ємельянову потрібна була людина, який однозначно пройде люстрацію і в судовому корпусі і, принаймні, для зовнішніх спостерігачів, буде новим обличчям. Поки невідомо, скільки вони заплатили за це призначення. Однак, знаючи цих діячів, можна припустити, що йдеться про мільйони доларів.
Треба віддати належне «тандему» Татьков-Ємельянов: вони ніколи не скупилися на хабарі для вирішення своїх проблем. За різними даними, тільки за те, щоб обійти закон про люстрацію (в нього внесли зміни спеціально під «клієнта») Ємельянов заплатив чи то 9, чи то 40 мільйонів доларів.
Як би там не було, але після призначення Гречковського довелося спішно ховати свої активи в офшорах. Однак, при бажанні, причетність і Ємельянова, і Гречковського до незаконно захоплених ділянок лісу можна простежити. Перший пов’язаний з цими активами через свою дружину і офшорні фірми «Оріон 2000» і «Мультіінвестмент Істеблішмент». Другий — через таку ж офшорну фірму «Шеваль Бланк».
Всі перераховані вище факти легко перевірити. Більш того, всі вони встановлені різними слідчими органами і перевіряючими комісіями. Свідоцтв злочинів Татькова і Ємельянова за минулі роки накопичилися навіть не сотні — тисячі. Однак логічного завершення всіх цих розслідувань чомусь не відбувається. Судді-рейдери продовжують оббирати український бізнес. І ні війна, ні революція їм не заважають. Сумно усвідомлювати, що для цих людей в Україні за минулі 1,5 роки не змінилося нічого.
