Депутати нарешті поставили крапку в «податковій епопеї». Принаймні, в 2015 році. У четвер 24 грудня були прийняті зміни до Податкового кодексу. Вони заклали фундамент для бюджету на 2016 рік, який був прийнятий під ранок 25 грудня. Нас чекає зниження ставки податку на ЄСВ, істотне підвищення акцизів і збереження «спрощенки». Головна претензія до компромісного рішення — його складно назвати реформою. Воно передбачає лише точкові рішення. Разом з тим, неприйняття бюджету ставило під загрозу отримання чергового кредитного траншу МВФ.
24 грудня депутати прийняли компромісний законопроект № 3688, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу. Проголосований Верховною радою документ відкрив дорогу до прийняття держбюджету на наступний рік. По ряду позицій він відрізняється від того варіанту, який був внесений урядом на розгляд Ради 22 грудня. Серед ключових спірних питань — механізм відшкодування ПДВ аграріям, рівень підвищення акцизу на тютюн і алкоголь, а також 70% ставка ренти на видобуток газу.
Чого ж нам чекати від податкових новацій? Якщо говорити про податкові ставки, то, мабуть, найважливіше нововведення — це скорочення ЄСВ з 41% до 22%, скасування ЄСВ, який сплачувався працівником, а також підвищення максимальної величини бази нарахування ЄСВ з 17 до 25 мінімальних місячних заробітних плат (близько 33 , 4 тис. грн). Дана пропозиція покликане зробити зарплати «білими» і тим самим допомогти скоротити рівень тіньової економіки.
Також передбачається єдина ставка податку на доходи фізосіб у розмірі 18% (зараз — 15 і 20%) і збереження поточної ставки ПДВ (20%). У той же час істотно зросте акциз на алкоголь і тютюн — пропонується збільшити ставки акцизного податку на спирт, спиртові дистиляти та спиртні напої по відношенню до діючих на 50%, на пиво — на 100%, на вина, крім вин натуральних виноградних, — на 100%. Специфічні ставки акцизного податку на тютюнові вироби, а також мінімальна акцизна податкове навантаження збільшуються на 40%, в той час як адвалорна ставка не підвищуватиметься. Саме підвищення акцизу і повинно зіграти роль компенсатора, який допоможе нівелювати негативний ефект у вигляді скорочення бюджетних надходжень внаслідок зниження податкового тиску на фонд заробітної плати.
Не вдалося депутатам домовитися і з приводу нового розміру ренти на газовидобуток. Існуючий рівень в 70% поки зберігся, що може створити чималі труднощі для окремих приватних компаній, які видобувають газ.
Варто звернути увагу на детально прописану процедуру автоматичного відшкодування ПДВ, яка має запрацювати з лютого, а також на введення офіційної публікації інформації про відшкодування ПДВ з бюджету у вигляді реєстру з відображенням у ньому даних про платника податків, заявлених до відшкодування з бюджету сум податку та стану їх відшкодування. На щастя, недавно виникла ідея формування двох списків для відшкодування ПДВ, яка б легалізувала корупційні схеми з відшкодування ПДВ і ставила б претендентів на відшкодування у нерівні умови, так і не була протягнута при голосуванні. В результаті маємо досить прозорий механізм відшкодування, який створює рівні умови для всіх платників податків. Але, як і очікувалося, у аграріїв виникли істотні питання з приводу ПДВ. У результаті гострих дискусій депутати змінили схему пільгового оподаткування сільгосппідприємств, в тому числі, спеціального режиму ПДВ. Також народні обранці повернули право на відшкодування ПДВ для всіх експортерів зернових і технічних культур.
Незважаючи на побоювання бізнесу, в Україні збереглася «спрощенка», але в її механізм були внесені істотні зміни, досягнуті в результаті переговорів між Мінфіном і депутатами. Головна претензія Мінфіну — українська «спрощенка» є своєрідним внутрішнім офшором для середнього та великого бізнесу. Штучне дроблення підприємства на декілька ФОП дозволяє платити менше податків у порівнянні з великим конкурентом. Контраргумент бізнесу зрозумілий — якщо прибрати «спрощенку», сильно постраждають в першу чергу дрібні підприємці, вони попросту будуть змушені закрити свій бізнес. У результаті компромісу прийнято зменшення для платників II групи податку річного обсягу доходу з 20 млн грн до 5 млн грн, збільшення ставок для платників III групи: з 2 до 3% (для платників ПДВ) — і з 4 до 5% (для неплатників ПДВ ), а також підвищення в 1,8 рази ставок єдиного податку для IV групи платників (сільгосппідприємств).
Нагадаємо, що прийнятий законопроект — результат складного компромісу між представниками Мінфіну і депутатами, які на початку осені презентували свої варіанти податкової реформи. Незважаючи на ряд загальних позитивних моментів, зокрема, спроби провести детінізацію бізнесу шляхом зниження податкового тиску на фонд оплати праці, обидва «базових» проекту — і ВР, і Мінфіну — викликали масу питань. Головні претензії бізнесу до варіанту Мінфіну, який умовно можна назвати «все по 20%» (за запропонованим розміром ставок на основні податки) — збереження, а іноді і збільшення податкових ставок, жорстка позиція по відношенню до «спрощенцям» і навіть звинувачення в консервації існуючої податкової системи. Проект реформи податкового комітету парламенту під керівництвом Ніни Южаніна, який умовно можна назвати «ліберальним», критикувався представниками Мінфіну як популістський, оскільки зниження податків не передбачало введення системи компенсаторів для виникає дефіциту бюджету.
Загальна претензія до обом підходам — збереження фіскального підходу у взаємовідносинах з платниками податків, який чреватий збереженням практики авансових платежів та інших «принад» при виконанні ГФС планових показників. Дана особливість, на жаль, перекочувала в прийнятий компромісний законопроект.
Що ми маємо в залишку? Швидше за все, Україна отримає черговий транш МВФ, але у нас так і не буде повноцінною податкової реформи. Причина досить поспішного прийняття компромісного варіанту реформи — необхідність прийняття бюджету на наступний рік і чітка позиція МВФ: немає бюджету — немає чергового траншу. При цьому фонд жорстко заявив, що новий бюджет може бути тільки з новим Податковим кодексом. Незважаючи на ряд важливих і позитивних податкових нововведень, прийняті зміни складно назвати системною реформою. У цьому зв’язку ідея прийняти бюджет на старій податковій базі і не прив’язувати податкову реформу до бюджету 2016 виглядала не такою вже й божевільною. Податкова поспіх призвела до «точкових» рішень, породженим тимчасовим компромісом. А це — чергові податкові зміни в найближчому майбутньому, які тягнуть податкову метушню і невизначеність для бізнесу. Отже, швидше за все, нас чекає продовження довгограючого серіалу під назвою «податкова реформа».
